Отчет о посещении Верховной Рады (с) André Alexin

Оригинал взят у tyler78 в Отчет о посещении Верховной Рады (с) André Alexin

André Alexin написал печальный, но смешной отчет о визите блогеров в ВР (осторожно, местами встречается милая матерщина):

"Блогеров позвали в Раду: уже все честно отчитались, а я, светоч парламентаризма, как всегда торможу. Так вот.

Рада - очень показательное местечко, такое себе Пирогово от политики.

Мы видим Раду снаружи, как гамбургер, а изнутри нам ее чаще показывают одинаково: тараторящая журналистка тычет микрофон в морду потному депутату, он умничает, как умеет, на каком-то специальном депутатском суржике и уходит вдаль - садиться в Лексус и отдыхать от умственного труда.


Вообще - из Рады неплохо бы сделать музей-заповедник: там, в настоящей жизни, за толстыми стенами, заходит Uber, а здесь - тишина, пыль и покой времен УССР: по стенам лепнина с серпами и молотами, тяжелые портьеры, позолота на деревянных панелях, люстры "с хрусталя", фотографировать машины во внутреннем дворике нельзя (никто не может объяснить, почему - сами пожимают плечами, но - нельзя, не положено).

Архитектура Рады - что внутри, что снаружи - манифест колхозного ампира: вспомните морды первых спикеров (тогда говорили "голів") - Кравчука, Плюща, Литвина, Мороза - весь этот хоспис - какие морды, такая и архитектура: как будто сторожу свинофермы помыли шею, одели в пиджак и научили выговаривать: "мікрохвон".

Рада - концентрат всей Украины, как суп в пакетике:

здесь и старая номенклатура, советского брожения продажная пенсионерщина,
и откровенные бандюки, по которым тюрьма уже лет двадцать как плачет,
и ультранационалисты - гомофобы и антисемиты, сторонники теории высшей нации и низших х¥йлоговорящих унтерменшей,
и откровенные фрики-популисты, иногда лезущие в дракусо стволами в кармане,
и €бнутые на всю голову бизнесмены, которые без еще одного миллиарда физически не проживут, как наркоман без дозы,
и звезды панели - журналисты, артисты, шоу-деятели,
и патриоты, сначала растерявшиеся в этих стенах, а теперь все более хмелеющие,
и молодые прогресивные технари, понемногу обрастающие жирком и особой еле заметной вальяжностью на хлебах местной столовой - всех Рада видела, всех переварила, всех перемолола, как чертова мельница.

Тут - как в Ноевом ковчеге: все есть.

Кресла у депутатов красные, но узкие, как в самолете - не знаю, как какой-нибудь Звягильский там помещается.

Вообще, очень похоже на класс в школе: перед столом учителя-спикера - первые парты (там, кстати, сидят отличницы - Юленька и Наденька), а в жопе мира - Камчатка: там сидят звягильские-новинские и прочее стыдобище, за широкими колоннами учителю их не видно, сверху, от оптических прицелов прессы, их защищает балкон, и они счастливо могут валять там дурака, обсуждать, чего бы где еще спи$дить или просто прогуливать.

С прогулами депутатов ничего поделать нельзя - какой-нибудь Чепинога может все свое депутатское время проводить где-нибудь на Сардинии с козами и козлами, а потом красочно описывать все это мелким суржиком у себя в Фейсбуке, и фейсбучное сообщество будет весело лайкать этих сардинских козлов, захлебываясь в почитаниях о×уительного таланта на депутатской зарплате.

( Read more... )

(отсюда).

ДОБРОВОЛЬЦІ І КРИМІНАЛ

Оригинал взят у bilozerska в ДОБРОВОЛЬЦІ І КРИМІНАЛ

Приводом для написання цієї статті став, звичайно, арешт Лихоліта. Але про самого "Батю" і батальйон "Айдар" я нічого не писатиму, бо не знаю його особисто, не маю близьких друзів, які знають його особисто, і жодного дня не була з "Айдаром" на одній ділянці фронту.
Скажу лише одне: арештувавши відомого бійця "АТО" на підставі скарги явних колаборантів, влада перегнула палку, їй миттєво дали це відчути і вона швиденько зараз - от побачите - буде відмотувати назад.

Всі знають, що останнім часом багато діючих і колишніх бійців добробатів потрапляють за грати за звинуваченнями у кримінальних злочинах. Через це постійно звучать дві тези: а) те, що відбувається на реальній війні, хай вона хоч десять разів неоголошена, неможливо і злочинно оцінювати за законами мирного часу, і б) влада боїться добровольців і фабрикує проти них карні справи.

Пункт "а" - свята і стовідсоткова правда. Пункт "б" - влада справді боїться і мріє знищити добровольчий рух, але кожен випадок треба розглядати окремо.

Для зручності ділю "добровольчі злочини" на три категорії.

1. Згідно діючих в Україні законів мирного часу, усі бійці, що служать у добробатах без легального статусу або служили у таких добробатах раніше (хай навіть на самому початку війни), є особливо небезпечними злочинцями. Я теж злочинець і вже давно заробила собі на довічне, бо з незареєстрованої вогнепальної зброї стріляла у громадян своєї держави і навіть в іноземних (російських) громадян.

Щоправда, зараз за це - тільки за це - в Україні нікого не переслідують. Але почати можуть будь-якої миті.

2. Моменти, пов'язані із взяттям, допитуванням та утримуванням полонених бойовиків, а також поліцейськими операціями, коли на нашій території виловлюють посібників окупантів. Моєму підрозділу і мені особисто кілька разів доводилось брати участь у таких операціях. Наше поводження із полоненими/затриманими відповідало усім міжнародним конвенціям і ми не мали з них жодного матеріального зиску. Але згідно закону - це викрадення людей, незаконне позбавлення волі і т.д. За це вже можуть саджати - за умови, що ти перейшов дорогу чиємусь бізнесу.

Буває таке, коли у полонених бойовиків чи їхніх посібників відбирають майно. Тут межа між "можна" і "не можна" пролягає виключно по особистій вигоді. Якщо на відібраній у "сєпара" автівці їздять по "зоні АТО" бійці українського підрозділу - це нормально. Хіба тільки наш бідний героїчний народ має оплачувати фронтовикам транспорт, а вороги, які заварили цю кашу, не повинні?
Якщо ж родичі бійців їздять на цій автівці в тилу - це щось на кшталт мародерства.
І в першому, і в другому варіанті за це можуть затримати і посадити. За однаковою статтею, під однакове обурення патріотів...

( ДАЛІ )