***

[nataliachorna]

Оригинал взят у reznichenko_d в ***

Свобода - річ безцінна,
й ми платимо сумлінно.
душею й тілом тлінним
ми гасим векселі.
І на весняний запах
по довоєнних мапах
на перебитих лапах
повземо по землі.

Позаду Київ, донечки,
чека дружина-сонечко,
книжки стоять на поличці,
шибки теплом горять.
А тут - земля бентежная,
ніч темна і безмежна,
й високовольтні вежі
як вартові стоять.

Немиті і неголені,
посеред степу голого,
оперезані холодом,
на фронтовій межі.
У перших числах лютого,
тієй епохи лютої
що людські долі сплутала
в химерні віражі.

(Луганщина, лютий 2016)